пʼятницю, 26 грудня 2008 р.

Чи нудить мене від роботи?

Сьогодні на сайті rb.ru пройшов тест "Насколько вас тошнит от работы."

 
Тест: насколько вас тошнит от работы?

Детонатор тошноты: 40%. Да, вас чуть-чуть подташнивает. По понедельникам иногда случается тоска. В среду хочется быстрее пятницу. А в солнечные дни сидеть на работе – просто невозможно! Однако не все так запущено. Скорее всего, это просто весеннее обострение. Постарайтесь думать о работе только на работе. А в остальное время разнообразить свою жизнь. По вечерам – в кино и на выставки, на уикендах – на воздух, принимать солнечные ванны. Если совсем невмоготу – возьмите два-три отгула. Миниотпуск поможет привести ваши мысли в порядок.
Пройти тест ещё раз 

Результат виявся не дуже. Хоча насправді це не відповідає дійсності. Від роботи мене не тошнить. Бувають, звичайно, свої неприємні моменти, конфлікти, але без того ніяк.

вівторок, 20 травня 2008 р.

Кінець флешці?



Після тривалої перерви знову повернувся сюди ;) . Так буває часто, так що Ви не дивуйтеся (якшо канєшно мене ше хтось читає). А сьогодні у мене якийсь нещасливий день. По-перше, пів дня лив дощ, по-друге, мав попрацювати над курсовою - не судилося - накрилася флешка XPORTER PATRIOT. Всовую її в USB, а воно пише "Устройство USB не опознано". Я вже шо хоч робив: і переустановлював дрова, і длубався в материнці переглядаючи чи бува не відійшло шось (бо вчора добавив трохи оперативної - тепер у мене 767 Мб), і в диспетчері пристроїв відключав і підключав контролери - ні фіга. В кінці кінців пішов до друга - у нього теж саме показує. Як то кажуть "П**ець підкрався непомітно". Якщо не станеться ніякого чуда (а чуда таки не станеться)  - на днях куплю нову "флеху". Ех, збирав я гроші на чорний день, от він і настав... 

понеділок, 24 березня 2008 р.

Примхи погоди



Сьогодні зранку прокинувся і не повірив своїм очам - на вулиці знову йде сніг та ще й лапатий. І це попри прогнози синоптиків. Схоже, що зима ніяк не може вгамуватись. Та вже ближче до 3-ї години дня, сніг майже повністю розтанув. Благо я завчасно встиг сфотографувати підсніжники, які ніби-то пробивалися крізь сніг.

середу, 19 березня 2008 р.

Реформування групи



На нашій спеціальності відбулось реформування 3-го і 4-го курсів у зв'язку зі скороченням зарплати у викладачів (принаймі нам так пояснили). І нашу групу вирішили розкинути в інші дві. Тепер в кожній - по 30 чол. Але то все дурниці. Ми самі складали списки хто в яку групу хоче. Проте одного студента (до речі мого найкращого друга) "кинули" всупереч його волі. І нічого не зробиш, бо за словами декана "ректор уже підписав відповідні документи". Дуже шкода. Звичайно, друг не в Німеччину поїхав, а лише перейшов в іншу групу і лекції будуть разом проводитись, проте все одно шкода. Це не є справедливо. Та й в принципі, хіба справедливість існує взагалі?

вівторок, 18 березня 2008 р.

Тут розмовляють українською?


Ось такий напис можна було зустріти в громадському транспорті міста. Щоправда, уже наступного дня ці наклейки пропали. Очевидно, не всі згідні, що "тут розмовляють українською".

понеділок, 25 лютого 2008 р.

Цирк



Сьогодні центральною вулицею міста прогулювався отакий ведмедик. А, це значить, що до нас приїхав цирк. До речі, вперше в цьому році.

Практика



Сьогодні був один з найважливіших етапів моєї навчальної практики - проводив урок з предмету "Навчальні інформаційні технології" по темі "Створення запитів з параметром та з використанням логічних виразів" (це по Access). Спочатку було трошки страшнувато, хоч і мені не вперше виступати на публіку, але Ви, тільки прикиньте, що група складається з самих дівчат і всі дивляться на тебе і або всміхаються, або підморгують. Але то тільки спочатку моторошно, а десь так через хвилин п'ять потрохи починаєш опановувати себе, а там вже й взагалі ведеш розкуто. Здається, урок вийшов вдало. Деякі дівчата навіть в кінці пари приходили і просили мій номер мобільного, ну і, відповідно, розпитували де я вчуся, а на якому курсі і т.д. Нє шоб шось по Access'у спитати... ;)
В принципі, так собі прикинув, шо викладачем не так вже й погано бути. І хто зна, може, це і буде моя професія :)