пʼятниця, 26 грудня 2008 р.

Чи нудить мене від роботи?

Сьогодні на сайті rb.ru пройшов тест "Насколько вас тошнит от работы."

 
Тест: насколько вас тошнит от работы?

Детонатор тошноты: 40%. Да, вас чуть-чуть подташнивает. По понедельникам иногда случается тоска. В среду хочется быстрее пятницу. А в солнечные дни сидеть на работе – просто невозможно! Однако не все так запущено. Скорее всего, это просто весеннее обострение. Постарайтесь думать о работе только на работе. А в остальное время разнообразить свою жизнь. По вечерам – в кино и на выставки, на уикендах – на воздух, принимать солнечные ванны. Если совсем невмоготу – возьмите два-три отгула. Миниотпуск поможет привести ваши мысли в порядок.
Пройти тест ещё раз 

Результат виявся не дуже. Хоча насправді це не відповідає дійсності. Від роботи мене не тошнить. Бувають, звичайно, свої неприємні моменти, конфлікти, але без того ніяк.

вівторок, 20 травня 2008 р.

Кінець флешці?



Після тривалої перерви знову повернувся сюди ;) . Так буває часто, так що Ви не дивуйтеся (якшо канєшно мене ше хтось читає). А сьогодні у мене якийсь нещасливий день. По-перше, пів дня лив дощ, по-друге, мав попрацювати над курсовою - не судилося - накрилася флешка XPORTER PATRIOT. Всовую її в USB, а воно пише "Устройство USB не опознано". Я вже шо хоч робив: і переустановлював дрова, і длубався в материнці переглядаючи чи бува не відійшло шось (бо вчора добавив трохи оперативної - тепер у мене 767 Мб), і в диспетчері пристроїв відключав і підключав контролери - ні фіга. В кінці кінців пішов до друга - у нього теж саме показує. Як то кажуть "П**ець підкрався непомітно". Якщо не станеться ніякого чуда (а чуда таки не станеться)  - на днях куплю нову "флеху". Ех, збирав я гроші на чорний день, от він і настав... 

понеділок, 24 березня 2008 р.

Примхи погоди



Сьогодні зранку прокинувся і не повірив своїм очам - на вулиці знову йде сніг та ще й лапатий. І це попри прогнози синоптиків. Схоже, що зима ніяк не може вгамуватись. Та вже ближче до 3-ї години дня, сніг майже повністю розтанув. Благо я завчасно встиг сфотографувати підсніжники, які ніби-то пробивалися крізь сніг.

середа, 19 березня 2008 р.

Реформування групи



На нашій спеціальності відбулось реформування 3-го і 4-го курсів у зв'язку зі скороченням зарплати у викладачів (принаймі нам так пояснили). І нашу групу вирішили розкинути в інші дві. Тепер в кожній - по 30 чол. Але то все дурниці. Ми самі складали списки хто в яку групу хоче. Проте одного студента (до речі мого найкращого друга) "кинули" всупереч його волі. І нічого не зробиш, бо за словами декана "ректор уже підписав відповідні документи". Дуже шкода. Звичайно, друг не в Німеччину поїхав, а лише перейшов в іншу групу і лекції будуть разом проводитись, проте все одно шкода. Це не є справедливо. Та й в принципі, хіба справедливість існує взагалі?

вівторок, 18 березня 2008 р.

Тут розмовляють українською?


Ось такий напис можна було зустріти в громадському транспорті міста. Щоправда, уже наступного дня ці наклейки пропали. Очевидно, не всі згідні, що "тут розмовляють українською".

понеділок, 25 лютого 2008 р.

Цирк



Сьогодні центральною вулицею міста прогулювався отакий ведмедик. А, це значить, що до нас приїхав цирк. До речі, вперше в цьому році.

Практика



Сьогодні був один з найважливіших етапів моєї навчальної практики - проводив урок з предмету "Навчальні інформаційні технології" по темі "Створення запитів з параметром та з використанням логічних виразів" (це по Access). Спочатку було трошки страшнувато, хоч і мені не вперше виступати на публіку, але Ви, тільки прикиньте, що група складається з самих дівчат і всі дивляться на тебе і або всміхаються, або підморгують. Але то тільки спочатку моторошно, а десь так через хвилин п'ять потрохи починаєш опановувати себе, а там вже й взагалі ведеш розкуто. Здається, урок вийшов вдало. Деякі дівчата навіть в кінці пари приходили і просили мій номер мобільного, ну і, відповідно, розпитували де я вчуся, а на якому курсі і т.д. Нє шоб шось по Access'у спитати... ;)
В принципі, так собі прикинув, шо викладачем не так вже й погано бути. І хто зна, може, це і буде моя професія :)

середа, 20 лютого 2008 р.

Ґанґстер



Дивився фільм "Ґанґстер" (American Gangster). Люблю такі фільми, причому ще й засновані на реальних подіях. Сюжет фільму стандартний: після смерті кримінального авторитету, його водій і помічник водночас, узяв весь бізнес на себе. А бізнес цей ні що інше, як торгівля наркотиками...   Фільм класний і відноситься до категорії "Варто переглянути". Ще один плюс - зіркові актори Рассел Кроу і Дензел Вашингтон. Ну і режисер фільму не менш відомий - Рідлі Скот.

вівторок, 19 лютого 2008 р.

Перегляд фільмів



Сьогодні відпочивав. На практику йду аж у п'ятницю. А сьогодні була нікудишня погода. Тому вирішив переглянути фільми. Перший "Парковка" (оригінальна назва P2) - зовсім несподобався. Жінку напередодні Різдва закрили в гаражі, де її "мучить" охоронець. Тупий, безглуздий і типовий американський трилер. Даремна трата часу.
Другий - "Закохатися в наречену брату" (Dan in Real Life) (на фото). Це є драма, місцями комедія. Може бути, але трошки нуднуватий. Суть фільму: Ден має трьох дітей (дівчат), але виховує їх без жінки, бо та померла. І раптом він закохується в наречену свого брата... Далі розказувати не буду, бо нецікаво буде дивитись.

понеділок, 18 лютого 2008 р.

Іграшка



Сьогодні був у племінника на дні народження. Йому уже - 3 рочки. Подарував велику машину. Коштує це "добро" - 69 грн. Як на мене, то це дорого. Адже машина не має нічого особливого. Проста, звичайна машина. Щоправда продавець сказала, що іграшка витримує вагу до 50 кг. А це значить, що малий може з впевненістю залізти на"вантажівку" і не боятись, що та розвалиться. Можливо саме через це і така ціна. А може я просто не розбираюсь в цінах. Бо що там не кажіть, а іграшки я купую нечасто :)

Привіт світ ;)


Привіт усім хто завітав до мого інтернет-щоденника. Це блог про моменти мого життя. І всі ці моменти зображені у фото. Це в першу чергу блоґ для душі чи для вражень чи для спогадів (називайте як хочете). Майже усі фото зроблені моїм улюбленим телефоном Sony
Ericsson K550i (на фото), який до речі підтримує відправку зображень на blogger.com. Отже, з початком. Маю надію, що ентузіазму мені вистачить надовго ;) . Ну, і звичайно, буду радий усім (бажано позитивним) коментарям.
До речі, грамотності не дуже дотримуюсь, незважаючи на те, що здобуваю вищу освіту.